Недооцінка ролі патентних та маркетингових служб у виробленні та реалізації стратегії інноваційного розвитку негативно позначається на конкурентоспроможності і розширення ринків товарів і послуг, призводить до втрат валютних коштів в торгівлі технологіями. У країні ліцензійні договори укладаються в основному між внутрішніми суб’єктами господарювання, і лише невелика їх частка припадає на країни СНД. Продаж ліцензій фірмам промислово розвинених країн або незначна (менше 1% укладених договорів), або зовсім відсутня. З цього випливає, що патентообладатели або не вміють продавати результати інтелектуальної діяльності або в їх винаходи не дотримані основні принципи стандартизації, продукти не відповідають потребам потенційних покупців.

Для успішного продажу ліцензій необхідні, як мінімум, технічна (технологічна) і економічна оцінка результатів НДДКР та створених винаходів на предмет того, чи дотримані в їх виготовленні принципи стандартизації, наявність виготовлених зразків для демонстрації їх параметрів, організація рекламних і PR-компаній, пошук та налагодження контактів з потенційними покупцями, досвід проведення технічних і комерційних переговорів. Виконання всього комплексу робіт по продажу ліцензій неможливо без допомоги професійних фахівців: патентознавців, маркетологів, юристів, консультантів з управління інтелектуальною власністю та інших фахівців, які знають принципи стандартизації і міжнародного маркетингу.

В залежності від ділової стратегії організації (стратегія лідерства, стратегія вдосконалення, стратегія швидкого освоєння нових ринків, стратегія розробки нових товарів, стратегія диверсифікації і т.п.) необхідно мати адекватну модель управління її реалізацією, яка б суворо враховувала склалися на ринку цілі та принципи стандартизації продукції.

Узагальнено, така модель управління розробкою нового продукту включає кілька стадій, але визначальною стадією в цій моделі є розробка концепції нового продукту, яка включає її плановані характеристики і цілі концепції, попередні оцінки необхідних ресурсів , аналіз перешкод для виходу на ринок, оцінку можливих доходів. Концепція повинна базуватися на достовірності інформації, можливості забезпечення переваг, ступеня задоволення потреби ринку, передбачувану ціну продажу, характеристиці потенційних ринків.

Опрацювання варіантів концепції, перевірка та вибір найбільш прийнятної (з точки зору тієї обставини, щоб не були порушені принципи стандартизації і задоволені потреби потенційних покупців) вимагає глибоких патентно-інформаційних та маркетингових досліджень, техніко-економічної оцінки результатів досліджень, обгрунтованості ідей і створених винаходів. Виходячи з цього, приймається рішення про розробку нового продукту.

На стадіях розробки та експериментальної перевірки вирішуються питання ідентифікації власника результатів досліджень і розробок, а також розподілу прав на них між замовником, інвестором, виконавцями і авторами винаходів і промислових зразків. Одночасно проводиться дослідження патентоспроможності технічних рішень і здійснюється патентування створених об’єктів промислової власності. При розподілі прав на об’єкти інтелектуальної власності, як пра
вило, враховують характер договірних зобов’язань, внесок кожного учасника у створення, правову охорону і освоєння виробництва нового продукту, передбачувану участь в комерційному використанні. На цих стадіях проводяться аналіз ситуації на ринку, оцінка технічного рівня і технологічності нового продукту, уточнюються плани подальших стадій. Виготовлення та доопрацювання дослідного зразка супроводжується перевіркою патентної чистоти нового продукту, оцінкою того, наскільки в ньому дотримані норми і принципи стандартизації, оцінкою можливих витрат на його виробництво і реалізацію, коригуванням маркетингової стратегії.

Завершується стадія виготовленням дослідної партії нового продукту, ринковими випробуваннями, реєстрацією товарного знака. Ринкові випробування дозволяють визначити відповідність параметрів продукту закладеним при розробці концепції, а також умовам безпеки і екологічним вимогам. Кінцева мета цієї стадії – визначення можливого попиту, обсягу продажів, цінової політики.

За результатами ринкових випробувань приймається рішення про організацію серійного виробництва, визначаються постачальники матеріалів і комплектуючих виробів, проводиться сертифікація нового продукту, уточнюються плани продажів, визначаються конкретні товарні ринки, створюється система сервісного обслуговування.

На стадії комерційної реалізації здійснюється також опрацювання можливостей продажу супутніх ліцензій на створені при виконанні інноваційного проекту сучасні технології.

Безумовно, моделі управління інноваційною діяльністю та інтелектуальною власністю матимуть відмінності в залежності від виду організації (науково-дослідні, проектно-конструкторські, промислові підприємства, малі інноваційні фірми і т. п.), обраної стратегії, інтелектуального потенціалу, організаційної структури, інвестиційного капіталу та інших факторів. Крім того, необхідна розвинена інфраструктура підтримки інноваційного розвитку (відповідні організації, фонди, установи), створення сприятливих умов (закони та нормативні акти, система оподаткування) стимулювання підприємницької діяльності.