Вічна проблема у вигляді орендної несплати між квартиронаймачем та орендодавцем існує в будь-якій країні, і кожна країна намагається вжити особливі зусилля у вигляді законів, поправок в законах для того, щоб цю ситуацію вирішити.

Давайте розглянемо, як з цим питанням розбирається сонячна Іспанія. Приміром, 1 листопада 2011 року був прийнятий так званий закон “експрес – виселення”, тобто, якщо оренда квартири не оплачується в терміни, зазначені в договорі найму житла, або у квартиронаймача маються іпотечні борги в іспанських банках, то в десятиденний строк такі квартиранти будуть виселені. Причому не просто виселено, а зі сплатою всіх боргів як господарю квартири, так і погашення іпотеки.

Раніше, відповідно до законодавства Іспанії, квартирантів – боржників можна було виселяти не тільки місяцями, але й роками. Подати в суд господар житла міг тільки через 2 місяці після того, як закінчувалися гарантійні гроші за знімається житло (це ще кілька місяців). Ну, а якщо оренда квартир здійснювалася багатодітними сім’ями, то доводилося виселяти їх по кілька років, і судові справи тривали роками. Квартиронаймачі надавали різноманітні довідки про те, що на той момент їм йти нікуди, грошей немає, багато дітей і т.д. Це були “трудновиселяемие” мешканці. Після того, як приміщення вивільнялося від подібної осередку суспільства, орендодавцям доводилося вкладати немаленькі гроші в ремонт житла. Так, до речі, борги по оплаті за найм житла часто не возвращалісь.Теперь іспанці стали більш обережні: перш ніж підписати договір оренди квартири, їх власники стали багаторазово страхуватися і вимагати різні документи.

Так що дав закон, прийнятий в 2011 році? Отже, тепер орендодавець може не чекати, коли закінчаться гарантійний гроші, потім пройде ще 2 місяці, і потім звернутися до суду. На даний момент часу власник житла зможе подати в суд по витікання 10 днів після несплати за найм житла. Якщо боржник протягом цього часу (10 днів) не надасть переконливих доказів причин, по яких він заборгував, то судовий секретар вказує дату, коли житло повинне бути звільнене.

Начебто все гладко і зрозуміло, але тут виникає інша проблема: в Іспанії мало судових працівників, які займалися б примусовим виселенням громадян, а кількість злісних неплатників постійно збільшується. Як бачимо, проблема під назвою “оренда житла” не так проста, як може здатися. Приймають закони, але нікому їх приводити у виконання.
За законом, здається, все вирішуване, але як його дотримуватися? Тут виникають іншого роду труднощі.