Російська мова не стоїть на місці. Він поповнюється самими різними словами. Існують різні способи утворення слів. Один з них заснований на тому факті, що багато з них приходять до нас з іноземних мов і чудово уживаються, отримуючи нові форми.

Наприклад, з розвитком прогресу в нашу мову міцно увійшли такі слова, як «сканер» , «принтер», «ксерокс», «комп’ютер». Останній «народив» слова «комп’ютерник», «комп’ютеризація», а «сканер» – дієслово «сканувати».

Деякі користувачі навіть пробували по цій же схемі утворити дієслово від «ксерокса». Але вийшли неблагозвучні слова «ксерити» і «відксерити», які у російської людини викликають не зовсім приємні асоціації. Тому ці похідні дієслова було вирішено виключити з вживання, замінивши їх поєднаннями «зробити ксерокопію» або «відксерокопіювати».

речі, розглядаючи ці «новонароджені» поняття, можна виділити деякі способи утворення слів у російській мові. Наприклад, слово «ксерокопія» з’явилося в результаті складання слів «ксерокс» і «копія», подібно словами «водопровід», «паровоз», «димар».

Тут же присутній ще один спосіб – це так звана нульова суфіксація.
Адже слово «ксерокс» використовується в усіченому варіанті.

А «ксерокопіювати» при своєму утворенні користується ще й суфіксальним способом. Тобто перед нами приклад, коли зовсім різні способи утворення слів беруть участь у процесі паралельно. А в російській мові дуже часто якраз так і відбувається.

Розглядаючи слово «комп’ютерник», ми стикаємося з суфіксальним словотвором.

Поряд з цим способом існує ще так званий постфіксальний. Це можливість утворювати нові слова додатком постфікса – «ся», «то», «або», «небудь». Наприклад, умивати – умиватися; такий – такий-то; як – абияк.

Все частіше в російській мові «народжуються» нові слова, які з’являються завдяки часто використовуваними абревіатурами. Багато років ми, не замислюючись, казали «вуз», «вузівський», «даішник». Сьогодні поліцейського на дорозі зі смугастою паличкою багато хто називає смішним словом «гібедедешнік».

Жартівники присвятили цьому способу безліч сатиричних гуморесок, осміюючи схильність людей користуватися в побуті абревіатурами. Наприклад, сарказмом дихає коротка мініатюра про те, як був відкритий клуб «Міська Організація Вечірнього і Нічного Відпочинку».

Способи утворення слів включають в себе і такий, як зміна частини мови. Було словосполучення «ванна кімната», з часом слово «кімната» стало вживатися рідше і рідше. Зрештою, воно й зовсім відпало, а прикметник «ванна» стало існувати саме по собі і набуло статусу іменника. Таким же чином з’явилися слова «хворий», «дільничний», «дитяча» та інші.

Залишився невідміченим префіксальний або префіксальних спосіб утворення слів. Це один з найбільш затребуваних типів, при якому нові одиниці з’являються за допомогою приставок або префіксів.

Іноді приєднання приставки відбувається до всього слову, а в результаті утворюється слово тієї ж частини мови, що й виробляє. Прикладом служать багато дієслова: ходити – виходити, мити – умити.

Але й інші частини мови можуть утворювати нові слова приєднанням приставки до всього слову: комфорт – дискомфорт (іменник), обдарований – надобдаровані (прикметник), нині – понині (прислівник).

Але частіше способи утворення слів виступають у поєднанні. Слід виділити префіксально-суфіксальний, коли слова утворюються одночасним приєднанням до похідної основі як приставки, так і суфікса. Наприклад, вікно – підвіконня, рух – знерухомити, стіна – пристінний, новий – по-новому, третій – по-третє.

Існує ще префіксально-постфіксальний тип. Прикладами можуть служити наступні слова: мити – вмитися, спати – виспатися.

І досить часто зустрічаються в російській мові слова, утворені префіксально-суфіксально-постфіксальні способом. Наприклад, мити – вмиватися, жартувати – жартували.