Як відомо, є дві основні моделі економіки: командна і ринкова. Командна (планова) економіка характеризується прямим державним регулюванням всіх економічних процесів, для ринкової же характерна мінімізація втручання регулюючих органів в економічну діяльність резидентів. Проміжне місце займають країни з перехідною економікою. Про них ми поговоримо в даній статті.

Країни з перехідною економікою – це ті, які в даний момент знаходяться на шляху від планового режиму ведення господарства до ринкового. По суті, це держави колишнього Радянського Союзу, які після його розпаду обрали ринкову модель. Тому всі країни колишнього СРСР, окрім, мабуть, Білорусі – це країни перехідної економіки. Для них характерно прискорення економічного розвитку після періоду кризових явищ планової системи (по суті, саме через нездатність уряду планувати все економічне життя держави і стався розпад Союзу), створення і розвиток нових підприємств, підвищення рівня життя населення, рівня заробітної плати, ліквідація товарного дефіциту та інше. Економіка стає більш відкритою як зсередини, так і зовні – це значить, що як підприємці-резиденти отримують більший ступінь свободи у створенні і розвитку власного бізнесу, так і іноземці отримують можливість інвестувати наявні у них вільні грошові кошти в об’єкти і підприємства, що знаходяться в країні .

Як правило, країни з перехідною економікою привертають підвищену увагу з боку іноземних суб’єктів, бажаючих здійснювати так звані прямі інвестиції в економіку цих держав. Причиною такого підвищеного інтересу є можливість більш вигідного вкладення капіталів, яку можна пояснити через дію законів попиту та пропозиції. Капітал – це такий же ресурс, як і сировина і робоча сила, а значить, існує його ринок, а ціною його є процент доходності інвестицій. Природно, на ринках капіталу розвинутих країн вже існує певний його надлишок, а значить, його прибутковість є дуже низькою (прикладом можуть послужити процентні ставки в зарубіжних банках, рідко перевищують 3-4 відсотки річних). У той же час, в державах перехідної економіки спостерігається істотний недолік капіталу, а значить, норма прибутковості інвестиційних проектах там буде істотно вище.

Характеристика країн з перехідною економікою включає і деякі негативні риси: швидке соціальне розшарування, в результаті якого різниця між доходами багатих і бідних становить десятки і сотні разів. Більш того, присутня політична і соціальна нестабільність, висока ймовірність виникнення конфліктів, підвищення рівня злочинності та інші. Також варто відзначити, що країни з перехідною економікою можуть характеризуватися недосконалою і нестабільною системою національного законодавства, що можуть погано сприймати іноземні інвестори, які віддають перевагу більш стабільним країнам з меншою нормою прибутковості.

Основними завданнями уряду країни з перехідною економікою повинні стати:

У соціальній сфері – забезпечення рівності та стабільності, зведення до мінімуму ймовірності виникнення конфліктів на соціальному грунті, турбота про незахищені верстви населення (виплата пенсій, стипендій, допомог по безробіттю);

В економічній сфері – підвищення інвестиційної привабливості держави, приведення системи законодавства (в тому числі і в сфері оподаткування) у відповідність зі світовими стандартами, забезпечення захисту іноземних інвесторів від змін законодавства та податкової системи на тривалий період.