Голландська хвороба – цікавий феномен в міжнародній економіці

Міжнародні економічні відносини – складна і багатогранна система, і іноді буває досить складно визначити, яким чином ті чи інші чинники вплинуть на подальший її розвиток. Практично завжди явище, що здається на перший погляд однозначно позитивним, несе в собі якісь приховані загрози для економіки країни, в якій вони відбуваються. Одним із таких явищ є голландська хвороба. Про те, що ховається за назвою даної проблеми і як вона виникає, ми поговоримо в даній статті.

Голландська хвороба – це ефект, який виникає в результаті того, що в одній або декількох галузях економіки починається стрімкий розвиток, яке призводить до серйозного зміцнення валютного курсу. В результаті ці, здавалося б, сприятливі для економіки події призводять до серйозних проблем. У теоретичних джерелах вказується, що не має значення, в якому саме секторі почався потужний ріст, однак на практиці відомо, що голландська хвороба найчастіше виникає в разі відкриття великих родовищ корисних копалин. Ще дане явище називають ефектом Гронінгена – на честь місцевості в Нідерландах, де понад півстоліття тому були виявлені величезні поклади природного газу.

Розглянемо більш детально механізм, через дії якого голландська хвороба завдає шкоди економіці. Внаслідок того, що корисні копалини (особливо якщо мова йде про паливних ресурсах) стоять на світовому ринку дуже дорого, держава починає експорт цих ресурсів на світовий ринок, у результаті чого починається серйозний приплив іноземної валюти в країну. Збільшення валютних резервів приводить до зміцнення як номінального, так і реального курсу національної валюти. І з цього моменту починають спостерігатися негативні ефекти:

1) внаслідок підвищення курсу власної валюти ціна імпорту для країни знижується. Через це збільшується кількість імпортованої продукції. У той же час експортування яких продуктів, крім вищезазначених ресурсів, вже не здається настільки привабливим. Як результат, спостерігається істотне зниження показників чистого експорту і перекіс в його структурі;

2) через те, що видобувний сектор тепер здається більш прибутковим, починаються структурні зміни в економіці – починається занепад обробної промисловості. У той же час внаслідок зростання доходів населення сфера послуг може якийсь час продовжувати розвиватися, в результаті чого зростання ВВП може залишатися на колишньому рівні, завдяки чому негативний вплив голландської хвороби маскується;

3) приплив валюти стає причиною зовнішнього поліпшення життя, зокрема, збільшення доходів населення (тут відіграє роль вже політичний чинник – уряд з метою забезпечити собі популярність намагається підвищити зарплати, не думаючи про те, що вони не підтверджені реальним зростанням економіки). Таким чином, підвищується і сукупний попит, який вже не може бути задоволений наявним на ринку пропозицією. Починає розкручуватися маховик інфляції.

Цікаво, що ще в 1955 році тоді ще студент-економіст Рибчинський довів, що різке зростання одних галузей в економіці пригнічує інші. Таким чином, теорема Рибчинського і голландська хвороба нерозривно пов’язані: перша є теоретичною моделлю, а друга – її практичним втіленням.

Економічну історію зарубіжних країн можна і потрібно вивчати. Ми вважаємо, що після прочитання цієї статті мало у кого залишаться сумніви, що голландська хвороба в Росії спостерігається вже не перше десятиліття і почалася ще з радянських часів. Тому доцільно переймати досвід тій же Голландії та інших держав щодо мінімізації наслідків даного явища, і сподіваємося, що в майбутньому наша держава повернеться до нормальної структурі економіки.

Оставить комментарий

Ваша пошт@ не публікуватиметься. Обов’язкові поля позначені *