Споконвіку всі цивілізації були засновані на зберіганні і передачі інформації. З часом способи передачі інформації змінювалися. Починалося все з усного мовлення. З вуст в уста передавалися саги і перекази, з яких складалася історія народів. Потім по дорогах помчали гінці з листами. Через багато століть вони перетворилися на листонош, а в наше життя міцно увійшла телефонний зв’язок. Сьогодні паперові листи практично вийшли з ужитку, та й телефонний зв’язок скоро повністю замінить Інтернет. Все більше людей вважає за краще спілкуватися і обмінюватися інформацією не по телефону, а через інтернет-мережі, адже саме в них ховаються найшвидші способи передачі інформації.

Однак, незважаючи на технічний прогрес, одним з основних способів передати яку- або інформацію залишається документ. Сьогодні документи існують як в паперовому, так і в електронному вигляді. Для обміну електронними документами щодня розробляються все нові засоби передачі інформації. Тут перше місце займає електронна пошта. З її допомогою адресат отримує лист практично миттєво, в якому б куточку земної кулі він не знаходився. Роботу електронної пошти забезпечують поштові сервери, на яких зберігаються тисячі поштових скриньок – так званих акаунтів. Крім електронної пошти інформацію передають за допомогою ICQ, Skype і подібних їм програм. Існує і більш зручний спосіб спілкування – інтернет-конференції. Телефонний зв’язок інтернет-конференції не замінили тільки тому, що для них необхідна високошвидкісна зв’язок з всесвітньою павутиною.

Процес передачі інформації відбувається або через комп’ютерні мережі, або за допомогою електронних носіїв, таких як компакт-диски, Flash-накопичувачі і знімні SSD-накопичувачі. Комп’ютерні мережі мають свою класифікацію. Вони розрізняються за охопленням території, топології і способом управління. Саму невелику зону охоплення мають локальні мережі – в них відстань між вузлами складає всього кілька метрів. Друге місце займають корпоративні мережі – вони доступні в межах офісу чи підприємства. Найбільшими є територіальні мережі, які, відповідно до масштабу, поділяються на регіональні та глобальні.

За топології мережі діляться на три категорії. У шинної мережі комп’ютери підключаються до однієї лінії, а інформація, передана з одного комп’ютера, відразу стає доступна всім іншим. У кільцевій мережі вузли йдуть один за одним. Інформація в ній передається в односторонньому напрямку. Зоряна мережа має центральний вузол управління, від якого розходяться лінії-промені до решти вузлів.

Типів управління мережами два. У типі «клієнт-сервер» мережею управляють крупні сервери, а інші комп’ютери є клієнтськими і не роблять впливу на мережу. Ви вибрали тимчасовий типі всі вузли мережі абсолютно рівноправні. У них кожен користувач вирішує сам, які папки або файли стануть доступні всім. Такі мережі дуже слабо захищені від злому.

Всі можливі способи передачі інформації мають одну схему. До неї входить відправник інформації, канал передачі і одержувач інформації. Канали розрізняються по швидкості передачі інформації, яка вимірюється в біт / с і кратних їй величинах. У всесвітній Інтернет-мережі джерела інформації називаються серверами, а ті, хто нею користуються, – споживачами. Як правило, споживач входить в глобальну мережу через оптико-волоконний кабель. Проте останнім часом в ужиток входять бездротові способи доступу в Інтернет, при яких використовуються такі технології, як Wi-Fi або Bluetooth. Не можна також не згадати про мобільних мережах, адже все більше людей користується мобільним інтернетом або 3G-модемами, в яких використовуються протоколи WAP або GPRS.

Отже, способи передачі інформації змінювали один одного, поки не був відкритий Інтернет. У міру розвитку нових технологій Всесвітня Павутина буде стає все більш доступною, поки не замінить собою всі інші засоби зв’язку.