Напевно, кожен економічний суб’єкт у своїй діяльності стикався з такою проблемою, як списання дебіторської заборгованості. Будь-яка дія організації повинне відображатися в бухгалтерському балансі і мати для цього вагомі підстави, підтверджені документально.

У першу чергу варто визначити, що ж таке дебіторська заборгованість. Нею можна назвати саме ту суму боргу, яку повинен повернути економічний суб’єкт нашої організації, тобто, це зобов’язання однієї юридичної особи перед іншим. Якщо ж не здійснюється своєчасне виконання даних зобов’язань, кредитор робить конкретні заходи. Як правило, просто подає позовну заяву до суду.

В особливу групу варто віднести списання безнадійної дебіторської заборгованості. Під безнадійними боргами розуміються ті зобов’язання, які неможливо покрити за рахунок резервного фонду підприємства і повернення яких вважається неможливим у зв’язку з повною неспроможністю позичальника.

Списання дебіторської заборгованості повинно проводитися тільки після певного часу, званого терміном позовної давності, який встановлюється в судовому порядку. У більшості випадків суд позначає термін у три роки з дня, наступного за датою, визначеною договором між контрагентами. Згідно з правилами, кредитор звертається до позичальника з претензіями про повернення боргу. Тоді зобов’язання має бути погашено максимум через сім робочих днів.

Списання дебіторської заборгованості: проводки

У бухгалтерській звітності фахівець переносить безнадійні до стягнення борги на статтю позареалізаційних витрат підприємства. Варто пам’ятати про те, що правильне списання здійснюється тільки в тому періоді, коли минув строк позовної давності. Якщо бухгалтерське підрозділ підприємства відобразило цю проводку в звіті наступного періоду, то вона вважається недійсною. При виявленні помилок державними органами перевірки підприємства будуть змушені доводити власну невинуватість вже в судовому порядку. У даній ситуації економічному суб’єкту достатньо надати податкову службу уточнену декларацію, на підставі якої будуть внесені відповідні поправки. У свою чергу службовець податкової інспекції має право здійснити камеральну перевірку, тобто уточнення правдивості наданих документів. При виявленні помилок або невідповідностей підприємство отримує сповіщення протягом трьох днів. Помилки повинні бути виправлені протягом п’яти робочих днів.

Отже, безнадійний борг відображається в бухгалтерській звітності у вигляді подвійного запису на рахунках «Інші доходи і витрати» (за дебетом) і «Розрахунки з покупцями і замовниками» (за кредитом). Окремою проводкою здійснюється вираз збитку внаслідок невиконаних зобов’язань на рахунку 007, званому «Списання збитків у заборгованість неплатоспроможних кредиторів».

Списання дебіторської заборгованості відноситься до позареалізаційних витрат за умови наявності резервного фонду. Але виділяють ситуації, коли організація вважає недоцільним створювати такий фонд. В даному випадку борги впливають безпосередньо на фінансовий результат. Якщо сума заборгованості перевищує величину цільового фонду, призначеного для покриття непередбачених витрат, то непокрита частина також відбивається на фінансовому результаті на звітну дату.

У деяких ситуаціях бухгалтер отримує право списати борги дебітора раніше закінчення встановленого судом строку. Найчастіше таке трапляється при ліквідації фірми боржника на підставі судового висновку. Причому кредитор зобов’язаний протягом п’яти років зберігати у своєму архіві документи, що є підставою для списання боргу і підтверджують факт визнання його безнадійним до стягнення. Така необхідність пояснюється тим, що податковий орган може провести перевірку правдивості даних операції, відображених у бухгалтерському балансі.

Крім того, безпосередньо перед списанням кредитор зобов’язаний провести інвентаризацію заборгованості, так як вона точно відображається в документах. Для цього керівник підприємства підписує відповідний наказ та формує комісію. Тільки після закінчення цих заходів можливе відображення в балансі безнадійних боргів.