Протягом усього часу, скажімо так, осмисленого існування людства статистика в тій чи іншій мірі присутня в житті людей.
Враховуючи той факт, що сільське господарство для переважної більшості народів було засадничим видом діяльності, то і статистичні викладки стали з’являтися в донної галузі раніше і інтенсивніше. Якщо розглядати такий фактор як статистика сільського господарства на теренах сучасної України, то варто відзначити той факт, що формуватися цей аспект у відносно прийнятних межах став виключно в 18-му столітті. Більш того, протягом майже всього 19-го століття в губернських книгах вівся облік виключно посіяного зерна і зібраного, не враховувалися ні яким образом засіяні площі, що, природно, не давало можливості визначити врожайність. І тільки в 1882-1883 роках була зібрана інформація по губерніях про засіваються площах.

Центральний статистичний комітет отримував відносну врожайність

Статистика сільського господарства на рубежі 18-го-19-го століть була досить поверховою. Пов’язано це з тим, що відомості збирали в переважній своїй більшості добровільні кореспонденти зі слів власників земель. Необхідно відзначити, що практично до 1903 року засівали площі були поділені всього на дві категорії – власницькі і надільні. І тільки зі змінами в роботі Центрального статистичного комітету в 1904 році градація земель в деякому роді збільшилася, з’явилися приватновласницькі, куплені, орендовані і надільні земельні ділянки.

Цікавим фактом є те, що крім безпосередньо Центрального статистичного комітету статистика рослинництва цікавила ще й департамент землеробства, а також сільської промисловості, що відноситься до міністерства державних маєтностей і землеробства. При цьому посівні площі, природно, теж не враховувалися. Цікавим фактом можна вважати те, що в цей період статистика рослинництва, точніше сказати врожайність злакових та інших культур велася в так званих Самах. Це відносна одиниця виміру характеризувати відносини посіяного вихідної сировини до зібраного урожаю. До прикладу, показник «сам два» означав те, що спочатку було висіяно в два рази менше, припустимо, зерна, ніж надалі зібрано його ж в урожаї.

Статистика тваринництва

Зрозуміло, що навіть на відносно ранніх стадіях свого формування статистика сільського господарства не могла обмежуватися навіть банальним урахуванням вирощеного зерна та інших сільськогосподарських культур. Природно, що в певній мірі вівся і облік поголів’я худоби. Кількість наявного домашньої худоби включалося все в ті ж губернські книги, які на той період були основним джерелом інформації. Варто відзначити, що статистика тваринництва в кінці 18-го століття велася ветеринарним відомством Міністерства внутрішніх справ (з 1863 року), однак, найбільш достовірну інформацію в цьому питанні стали приносити так звані військово-кінні перепису, які беруть свій початок в 1882 році, проведені всі там же Центральним статистичним комітетом в 58 губерніях. Зрозуміло, що перепис дана проводилася по конях, їх віку, власникам і так далі. Але саме наявність коні або декількох характеризувало, в принципі, в той час можливості господарства.

Цікаво, що, незважаючи на те, що статистика сільського господарства розвивалася і, головне, мала місце бути, повномасштабна сільськогосподарський перепис по всій Росії була проведена тільки в 1916 році. Пов’язано це було з війною і необхідністю врахування всіх продовольчих ресурсів країни.